Х’юстон — місто з майже 200-літньою історією. Воно пройшло складний шлях становлення, переживши злети й падіння. Х’юстон був столицею штату, але були часи, коли він посідав чи не останню сходинку за якістю життя. Попри все, Х’юстон — четверте місто США за кількістю населення і є важливим економічним і культурним центром. Далі на houston-future.
Амбіції засновників
Свій початок місто бере в далекому 1836 році, коли два підприємливі брати Джон та Август Аллени придбали на березі річки Баффало кілька тисяч акрів землі. Купівля їм обійшлася менше ніж 10 тисяч доларів. Саме в цей буремний для регіону час було проголошено незалежну республіку Техас. Далекоглядні підприємці почали будувати плани на майбутнє, і воно в них вимальовувалось райдужним. Тому місто одразу почали планувати з розрахунком на те, що воно буде столицею штату. Їхні амбіції майже були реалізовані. Х’юстон таки став столицею, але всього на 3 роки. Потім головним містом штату Техас було обрано Остін. З часом невелике провінційне містечко Х’юстон розросталося, у ньому з’являлися магазини, школи та кафе. У ньому з’являлося чим раз більше людей і місто на середину ХІХ століття стало урбаністичним осередком регіону. Цьому сприяло те, що з часом на Х’юстон звернули увагу закордонні компанії, вони побачили перспективні можливості міста для свого бізнесу і таким чином Х’юстон став важливим транспортним вузлом. Вдале географічне розташування, особливо річкове сполучення, зробило місто важливим портовим осередком. Такі швидкі темпи економічного та демографічного зростання міста дозволили Х’юстону увійти в сотню найбільш населених міст. Вчені-економісти порахували, що якби Х’юстон на початок XX століття став самостійною державою, його економіка була б на 30 місці у світі. 
Мультинаціональне місто
Х’юстон виник в прямому сенсі на порожньому місці. До прикладу, на початок січня 1837 року у ньому проживало всього 12 людей і всі жили в одному великому будинку. Та вже через 4 місяці в ньому було 1,5 тисячі жителів і майже 100 будинків. Звичайно, люди сюди приїжджали різні, і частіше не висококультурні. Тому попри всі зусилля баптистської церкви, яка першою з’явилася в місті, та місцевої влади у Х’юстоні були поширені пияцтво, бійки, проституція та низький рівень культури. Головним чинником такої криміногенної ситуації було те, що в місті жили люди різних національностей: афроамериканці, азійці, гавайці, індіанці, велика кількість вихідців із Латинської Америки, а це породжувало нетерпимість один до одного. Навіть після Громадянської війни расова нетерпимість у Х’юстоні не зникла. У місті було звичайним явищем розподіл шкіл, лікарень, церков, клубів, підприємств та спортивних компаній. До середини XX століття продовжувалося це явище з обмеженим доступом афроамериканців до парків, вагонів, ресторанів та навіть таких речей як туалети та питні фонтанчики.
На початок XXI століття місто залишається мультинаціональним. Якщо вірити статистиці, то приблизно половина мешканців Х’юстона мають європейське коріння, ⅓ латиноамериканці, ¼ афроамериканці і невелика частина — азійці. Корінних американців проживає близько 1%. Також є інформація, що в місті проживає понад 400 тисяч нелегальних мігрантів.
Нафта як чинник розвитку Х’юстона
Подальшу долю міста визначило відкриття нафтових родовищ у Техасі. На початку XX століття, а саме 10 січня 1901 року, неподалік від міста Бомонт було віднайдено велике нафтове родовище Спіндлтоп. Ця подія спричинила швидке економічне зростання Х’юстона. Оскільки місто розташоване на березі транспортної річки, тут швидкими темпами почали споруджувати нові порти, а до них потрібні були добротні дороги, згодом залізниця та інші інфраструктурні об’єкти. Нафтові розробки також сприяли розвитку інших галузей. Це вимагало великої кількості робочих рук, що своєю чергою зумовило наплив нових людей. Світова потреба у нафтопродуктах також зумовила зацікавленість інвесторів, які створювали у Х’юстоні свої компанії, які, до речі, і по сьогодні мають тут свої офіси. На період 1929 року у місті таких офіційно зареєстрованих компаній було 40. Х’юстон пожвавішав та збільшився в кілька разів. Разом зі швидким економічним зростанням, збільшувався і примножувався культурний пласт міста: з’являлися нові ресторани, клуби та театри.
Друга світова війна зумовила попит на синтетичний каучук, бензин, матеріали для вибухівки, що виготовлялися з нафтопродуктів. Це дозволило Х’юстону ще більше додати економічно. До прикладу, компанія Todd Shipbuilding Corporation спеціально для військових потреб побудувала завод Liberty Ships і налічувала 20 000 робітників.
На цей час Х’юстон залишається одним з провідних осередків енергетичної промисловості. У місті працюють головні офіси таких компаній як Texaco, Exxon та Gulf Oil Corporation, що є головними постачальниками нафтопродуктів у США.
Аеронавтика, НАСА та перша людина на Місяці
Х’юстон має чим похизуватись. У місті є велика кількість різноманітних музеїв та галерей. Є безліч культурних установ на кшталт театрів, опери та професійного симфонічного оркестру. Але найцікавішим місцем для туристів однозначно є Центр пілотованих космічних кораблів ім. Ліндона Джонсона – НАСА (NASA).
Початком аеронавтики в Х’юстоні є 1961 рік. Саме цього року в місті відкрили Космічний центр, що став ключовою базою для НАСА та відіграв важливу роль для великої кількості космічних місій. Почалось все через змагання між США та Радянським Союзом в освоєнні космосу. Розроблялися космічні програми, зокрема запуск першої людини у космос. І хоча СРСР випередило в цьому, США зуміли першими висадити людину на Місяць. Запуск космічного корабля відбувся у 1969 році саме з х’юстонського космічного майданчика.
На сьогодні Космічний центр Джонсона залишається ключовим місцем для тренувань астронавтів, розробки нових космічних місій та проведення різноманітних досліджень космосу та аеронавтики. Саме завдяки центру Х’юстон отримав прізвисько “Космічне місто” (Space City) та став всесвітньовідомим центром космічних досліджень. Побічно створення центру сприяло розвитку інших галузей: освіти, інженерії, аеродинаміки, метеорології тощо. Велика кількість вищих освітніх закладів почали активно співпрацювати з НАСА. 
Розміщений Центр Джонсона в районі Х’юстона, що називається Чисте озеро. Він займає площу в 656 гектарів і має у своєму розпорядженні близько 100 будівель. Серед найбільших об’єктів є центр управління польотами, навчальний центр астронавтів, будівля розробки космічних кораблів, різноманітні лабораторії та дослідницькі осередки. Крім наукових приміщень тут можна відвідати музей, в якому є понад 400 космічних артефактів, серед яких справжні кораблі, що літали в космос, колекцію місячних каменів та тренажери для астронавтів. До речі, в музеї себе можна випробувати на тренажерах та відчути умови польоту чи висадки на інших планетах. Крім цього є багато цікавої інформації про космос, роботу НАСА та досліджень аеронавтики, що представлена в різних формах. Можна переглянути об’ємні відеоматеріали. Для того, щоб побачити все дозволене, необхідно переміщатися автопоїздом, бо інакше за один день можна не встигнути переглянути всі експонати та місця. На згадку про загиблих астронавтів тут є пам’ятний меморіал.
