Стара, як світ цитата: «Без минулого немає майбутнього» і з цим виразом навряд хто сперечатиметься.
Наше місто безсумнівно можна віднести до переліку найвідоміших мегаполісів світу і численні хмарочоси, яскраві світлові ілюмінації та сіті-лайти лише прикрашають вулиці Х’юстона та лише підкреслюють всю ту велич міста. Торговельний центр «Galleria», «Discovery Green», «Art Car Museum», тунель «Даунтаун» і сотні інших пам’яток архітектури і туристичних родзинок Х’юстона відомі чи не всім жителям нашого міста. Далі на houston-future.
Та ще не так давно все було зовсім по-іншому і запрошуємо вас до древнього Х’юстона на найстарішу вулицю, тож як то кажуть: «Ласкаво просимо в минуле!»
Середина ХІХ століття
Попри те, що офіційні дані вказують дату заснування нашого міста 1836 рік, все ж Вестхаймер Роуд офіційно була відкрита в 1895 році завдяки округу Гаріс.
Появі своєї назви 31 кілометрова дорога має завдячувати заможному німецькому емігранту на ім’я Мітчелл Льюїс Вестхаймер , який у 1859 році поселився у Х’юстоні. Насамперед цей джентльмен був продавцем борошна. Того часу він придбав кількасот гектарів землі на околиці міста і побудував там школу. В перший період шлях до навчального закладу мав назву «дорога до Вестхаймера». Неподалік від тієї місцини Мітчел побудував ферму і наразі ця місцина відома нашим землякам, як школа Ламара та школа святого Джона.
В 1927 році на цій вулиці офіційно було відкрито славнозвісний Університет Х’юстона, який подарував світові чимало відомих і славетних особистостей в різних сферах, починаючи від вчених, закінчуючи політиками і т.д. Серед всієї тієї когорти можна виділити радянських спортсменок зі стрибків в воду Віру Ільїну, Юлію Пахаліну і Анастасію Позднякову.
Ще з 1950-х років самі того не підозрюючи на вулиці започаткували негласне правило або ж традицію, коли населення середнього класу мешкало не впритул до дороги, а в прилеглих до неї територіях. Наближену до проїзної частини смугу залишали для елітних, за тогочасними мірками, крамниць, підприємств, ресторанів, заправних комплексів і розважальних закладів.
Вже напевне тоді закладався фундамент цієї вулиці, яка є найдовшою в Техасі магістраллю, як найжвавішої і ділової вулиці Х’юстона.
В ХХІ столітті вулиця бере свій початок від Бегбі Стріт і закінчується в Вестпарк Толвей, щоправда, на перших порах було дещо по-іншому. В 1912 році для об’єднання Елгіна, що закінчувалася біля Бегбі, з Вестхаймер було розроблено шлях Хедвіг Роад.
Цікавий факт, що славнозвісна компанія “Hurvitz”, яка працює й донині має пряме і безпосереднє відношення до Мітчела Вестхаймера. Сімейний бізнес родини, який процвітав до 1920 року під назвою “Вестхаймер Трансфер”, але був проданий підприємцю Бену Гурвіцу, який звісно з часом очікував ребрендінг.
Сьогодення
Йшли роки, змінювалися покоління і з роками, як то не парадоксально, вулиця не старіла, а помолодшала і будемо відвертими, що це відбувається з усіма вулицями мегаполісів.
В 2007 році Вестхаймер Роад увійшла до ТОП 7 найдорожчих вулиць США і нічого дивного тут немає. Всі всесвітньо відомі і найкращі світові бренди мають тут свої бутіки, а про бізнес-центри і говорити зась.
Немає сенсу говорити, про те, що в темну пору доби вулиця світиться, як новорічна ялинка, але це і так зрозуміло.
Загалом всі 31 кілометра вулиці можна схематично розділити на кілька культурно-розважальних сегментів, починаючи від стриптиз-барів, закінчуючи районом з хіпстерами і таких районів тут чимало, які відрізняються один від одного.
Все вищесказане навіть на один відсоток не передасть всіх тих таємниць та історичних цікавинок, яких куди більше ніж крупинок в мішку борошна, яким колись торгував її засновник. Тож краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
