Х’юстон є мультинаціональним містом. Звичайно ж, виходячи з цього, у місті присутні найрізноманітніші вірування. Тут є кришнаїти, буддисти, мусульмани та інші представники різних релігій. Однак найбільший відсоток населення є християнами. Від самого заснування Х’юстона у місто прийшли місіонери-проповідники, які звіщали про можливість спасіння душі шляхом християнізації. Згодом, за давньою традицією, для цієї місії почали будувати храми. Першим значним острівцем духовності стала церква Христа (Christ Church). Далі на houston-future мову поведемо про неї.
Історичний контекст
Християнство у Х’юстоні почало поширюватися одночасно з першими поселенцями нового міста. Одночасно з появою вірян почали зводити церкви. Вони були невеликими, здебільшого схожими на простий селянський барак. Стіни з неотесаних дощок, грубі лавки та мінімум внутрішнього декору. Однак це був храм, до якого приходили спраглі слова Божого містяни. Вже з початку розвитку молодого міста почали з’являтися різні релігійні течії. Найбільше було представників протестантської гілки християнства. Це зокрема були баптисти, методисти та пресвітеріани.
З розвитком міста з’являлося більше людей, і цілком закономірно вони приносили з собою свою віру. Тож до початку XX століття у Х’юстоні були представлені майже всі наявні на той час християнські течії.
Розросталися громади, зводилися нові християнські церкви, костьоли та доми молитви. Вони ставали дедалі вишуканішими та більшими. Багато з них, на щастя, збереглися до наших днів. Вони є не просто архітектурними пам’ятками минулого, а й справжніми свідками перевтілення міста та його жителів у духовному плані.
Роль християнської церкви у Х’юстоні неможливо переоцінити. Саме церкви були осередками культури та просвітництва. При церквах відкривалися школи, значні пожертви віддавалися на благодійність для потреб лікарень та сиротинців.
XX століття ознаменувалося значним розширенням всіх конфесій та появою нових великих і величних церков. Також у цей час поглибилася просвітницька та благодійна діяльність цих закладів. У сучасному світі християнство продовжує тримати гілку першості серед усіх релігій Х’юстона. Християнство не тільки продовжувало традиції підтримувати соціальні проєкти міста, а й подарувало багато культурних пам’яток для нащадків. Серед них є прекрасні зразки різних стилів цих культових споруд.
Зародження ідеї Christ Church
Історія стверджує, що першим єпископом, що прибув до Техасу став преподобний Річард Салмон. До штату Самотньої Зірки він прибув у 1836 році. Саме в цей час також заснували Х’юстон. Високий сановник, схоже, серйозно переймався справами пастви, бо не сидів у розкоші, а часто подорожував попри неспокійні часи.
Правдиво відомо, що до Х’юстона він прибув у 1938 році, вже через два роки після його заснування. Оскільки молоде місто ще не мало можливості збудувати релігійні споруди для проведення обрядів, то віряни збиралися у будинку мерії. Щоб виправити цю ситуацію Річард Салмон особисто поклопотав, щоб міська влада виділила землю під зведення церкви.
Не очікуючи на рішення влади, з благословіння того ж таки Річарда Салмона у Х’юстоні створили католицьку громаду під невибагливою назвою “Церква Христа”. Офіційні джерела стверджують, що відбулася ця подія 16 березня 1939 року. Ті ж джерела засвідчують, що Christ Church стала першою статутною громадою у Х’юстоні. Очільником громади став Вільям Ферфакс Грей. Попри те, що він був з Вірджинії, тобто був чужинцем, у місті серед вірян мав добру репутацію. До Х’юстона потрапив, як і більшість тодішніх жителів, у пошуках нових можливостей для щастя. Мав освіту адвоката, тому сподівався на новому місці збудувати успішну кар’єру. Тож заручившись підтримкою єпископа та отримавши кредит довіри від громади, Вільям Грей під наглядом тодішнього ректора Чарльза Джиллетта почав роботу зі зведення нового храму.
Перші будівлі церкви
За шість років від дати заснування громади двері церкви відчинилися для вірян. Сталося це у 1845 році. Це була знаменна подія для міста. На 10 років храм став духовною оазою для містян, які мали потребу в Бозі. Але з часом місто збільшувалося, кількість парафіян теж росла, і церква виявилася замалою. Вона не могла вмістити всіх охочих. Тож було вирішено у 1859 році добудувати до наявної будівлі нову частину храму. Цю ідею втілювали в життя аж 15 років. В основному через громадянську війну.
Але за ці роки Х’юстон збільшився вдвічі, тому і це розширення не могло вмістити християн-католиків. І знову рада громади вирішила розширювати храм. Цього разу іде була така: поруч з наявним храмом зводити окрему будівлю, а потім їх з’єднати. Але на етапі з’єднувальної фази сталася непередбачувана катастрофа: більша частина головної частини церкви зруйнувалася.
І хоча ця подія була значною прикрістю, громада без вагань розцінила її випробуванням від Господа. Тож вирішили місце під храм розчистити й на ньому збудувати новий великий і добротний храм. Зі старої будівлі зберегли тільки різьблену вівтарну перегородку та вітражі. Новий збільшений в рази храм відкрили у 1893 році.
Велика пожежа
Довгі роки Christ Church був місцем для порятунку душ, святих причасть та вінчань і хрещень для кількох поколінь жителів Х’юстона. Але у 1938 році сталася масштабна пожежа, яка завдала значних збитків. Хоча стіни й зазнали пошкоджень, проте змогли залишитися, а от внутрішня оздоба та дах згоріли повністю.
Різьблений вівтар, яким так гордилася громада, вдалося врятувати завдяки героїчним діям пожежників, які змогли попри значну висоту залити його водою. Врятували й вітражі, які вже стали символом незнищенності Христової Церкви у Х’юстоні.
Щоб допомогти парафіянам храму, довкола їхньої проблеми згуртувалося усе місто. Завдяки пожертвам х’юстонців вдалося зібрати необхідні кошти для покриття збитків та ремонту пошкодженої церкви. Через таку єдність містян храм швидко відновили, а спеціально до дня освячення відремонтованого храму та сторіччя від дня його створення Еверетт Тіткомб створив гімн “Ось тепер, хвала Господу”.
Кафедральний собор
І знову почалися спокійні будні для церкви Христа. Щонеділі тут воздавали хвалу Господу та здійснювали таїнства. У 1949 році Christ Church було присвоєно статус кафедрального собору єпархії Техасу. До наших днів цей статус зберігається за церквою. Також тепер тут розміщена резиденція та офіс єпископа Техасу.
Враховуючи багатонаціональність парафіян храму, щонеділі тут відбуваються аж 6 богослужінь, кожна з яких іншою мовою. Собор відкритий не тільки неділями. Щоденно в будь-який час можна зайти до храму, відкрити душу під час таїнства сповіді чи поспілкуватися з Богом наодинці. Для цього не обов’язково навіть бути католиком. Двері відчинені для всіх, незалежно від конфесії чи віросповідання.
Собор проводить також багато інших громадських та просвітницьких програм, які спрямовані для допомоги жителям Х’юстона. У храмі діє великий дошкільний заклад. Пройшовши нелегкий шлях становлення, переживши значні випробування, кафедральний собор церкви Христа продовжує залишатися духовною криницею для спраглих вірян та окрасою Х’юстона.
