Летовище – місце просякнуте чимось романтичним з домішками сучасних технологій. Тут проявляються справжні людські почуття і нерідко проливаються сльози під час прощання і зустрічей, і все це на фоні літаків, що злітають і тих, що зайшли на посадку. Аеропорт, на перший погляд, звичайна споруда, та це далеко не так. Це могутній механізм, де все має працювати максимально чітко і злагоджено, як швейцарський годинник і ціна однієї похибки може коштувати дуже дорого. Кожен аеропорт по своєму захоплюючий і неповторний та має свою власну історію, яку знають далеко не всі, тож знайомимося. Далі на houston-future.
Х’юстон і авіація
Оскільки наше місто є одним з найбільших в США з чисельністю населення понад 2 мільйони мешканців, не дивно що Х’юстон входить до когорти, які можуть похизуватися власним летовищем. Важко знайти мешканця, який хоча б не чув про аеропорт імені Джорджа Буша, та чи багато хто ставив собі запитання про його народження і історію повітряних суден нашого міста.
В офіційних джерелах датою заснування «Х’юстон Інтерконтиненталь» зазначається червень 1969 року, щоправда, історія польотів нашого краю має дещо ширшу історію.
Перший політ в небі нашого міста відбувся у 1910 році французом Луї Поланом, щоправда, то був біплан.
А ось перший аеропорт було відкрито в 1928 році і через 10 років він мав ім’я славетного Говарда Х’юза, який став відомим після своєї навколосвітньої мандрівки навколо світу. Але аеропортом то складно назвати, адже то був муніципальний термінал і ангар. Та сталося так, що того ж року через фінансові питання, аеропорт знову отримав стару назву «Муніципальний аеропорт».
Йшли роки, змінювалися покоління і з ним історія аеропорту, та все ж новітня сторінка повітряного транспорту в нашому місті була перегорнута саме в 1969 році.
Історія «Х’юстон Інтерконтиненталь», або «імені Джорджа Буша»
Всі рейси, які з вищезгаданого року аеропорт приймав були перенесені на нову локацію, де і був збудований герой нашої бесіди. На перших порах працювало всього два термінали «А» і, як це не дивно «В». Термінал «С» було відкрито через 12 років після відкриття двох перших. А в 1990 році було відкрито термінал «D», що має ім’я Мікі Ленда, який загинув за рік до того, допомагаючи жертвам голоду в Африці.
В 1997 році відбулася пам’ятна подія в історії аеропорту, коли він отримав ім’я 41-го президента США Джорджа Буша. Таке траплялося достатньо рідко, коли об’єкту присвоїли ім’я живої людини, але сталося, як сталося.
Через 7 років на території літовища було відкрито термінал “Е”.
Ще одна визначна сторінка в книзі аеропорту була перегорнута в 2015, коли силами “Hobby Airport” був відкритий міжнародний термінал, а в той час Х’юстон продовжував обслуговувати міжнародні рейси.
В 2019 році аеропорт поставив особистий рекорд, про який більшість можуть лише мріяти. Того року пасажиропотік сягнув позначки у 59 мільйонів пасажирів.
На момент 20-х років Х’юстон єдине із всіх міст США, яке має два летовища, що працюють по принципу біометричної посадки для пасажирів з-за кордону.
Саме в ці роки аеропорт почав штампувати рекорд за рекордом по різних показниках, серед яких потрапляння до десятки завантажених в Північній Америці, один із найрозвиненіших аеропортів США і ще вищезгаданий.
На території аеропорту діють п’ять злітно-посадкових смуг.
Середній річний пасажиропотік аеропорту сягає позначки в понад 40 мільйонів пасажирів і кожного року цифра виключно збільшується і швидше за все до межі ще далеко.
За понад півстолітню історію наш герой встиг досягти колосальних успіхів і, швидше за все, такою історією варто пишатися, але є відчуття, що найбільші досягнення ще попереду і щиро зичимо нашому гіганту вдалого польоту.
