Четвер, 18 Липня, 2024

Як у Х’юстоні з’явилася та розвивалася залізниця

Приїжджаючи в нове місто потягом, ми насамперед оцінюємо його з залізничного вокзалу: адже це, по суті, перше, з чого починається знайомство з цим місцем. Якщо вокзал має гарний екстер’єр та інтер’єр, ми отримуємо естетичне задоволення, перебуваємо в передчутті та воліємо швидше подивитися, чим ще може здивувати місто. Далі на houston-future.

У сучасному світі люди почали пересуватися власним чи взятими в оренду, автомобілями, користуватися послугами авіакомпаній чи робити вибір на користь водного транспорту. Залізничні вокзали ж потроху відходять від провідних позицій. Проте це не означає, що подібний вид транспорту є чимось гіршим.

Який залізничний вокзал у Х’юстоні? Коли та за яких обставин він з’явився? Чи збереглася будівля досі?

Початок історії та поява залізничного вокзалу в Х’юстоні

Залізниця в штаті Техас розпочала свій розвиток із середини XIX століття. З 1860-х років у містах активно прокладалися залізничні колії, а Х’юстон, як одне з центральних та провідних міст тих часів, був у пріоритеті. Коли Центральне депо Техасу, яке поки що складалося з 400 миль, було добудовано, практично всі дороги вели саме до Х’юстона.

З 1880-х почав свою роботу і Grand Central Station (Центральний вокзал). Це була триповерхова будівля, виконана з червоної цегли, на яку відразу ж натикалися люди, які прибули до Х’юстона. А потік людей був справді великим до кінця 19 століття: адже це був найпопулярніший спосіб пересування пасажирів та багажу.

Неподалік вокзалу розміщувалося кілька готелів, щоб туристи, підприємці та бізнесмени, торговці могли зупинитися в місті й при цьому знаходитися в центрі, де кипіло міське життя. Вони мали такі назви: Grand Central, Lawlor, Brazos, Macatee та Tennison. До нашого часу зберігся лише останній. Ці готелі приваблювали приїжджих відносно невисокими цінами та наданим комфортом, адже проживання за добу коштувало 2$.

У міру розвитку залізниці проводилися реконструкції й в будівлі вокзалу: у 1906, 1914 та 1924 роках. Після останніх ремонтних робіт у будівлі вже знаходилися зручні пасажирські зали для очікування, камери схову, їдальня зі своєю кухнею, перукарня, поштове відділення, кілька офісних приміщень для працівників вокзалу, а також спеціальні навіси на вуличній частині вокзалу, які захищали людей від непогоди.

У 1934 році відкрилося ще одне пасажирське депо, яке трохи відрізнялося від інших, адже виглядало дуже красиво: зовнішня частина будівлі була кремового кольору, основа була виконана з рожевого техаського граніту, підлога з мармуру, як і стіни, тільки з додаванням обробки з чорного горіха.

У ті роки Х’юстонський залізничний вокзал зустрічав і проводжав близько тридцяти потягів на день. На жаль з появою інших можливостей пересування (автомобілі, літаки) потяги почали втрачати пасажирів, і їхня кількість зменшилася. Через 25 років замість 30 поїздів, вокзал обслуговував уже 4. Саме тому 1959 року будинок Центрального вокзалу (GRAND CENTRAL STATION) було закрито, а на його місці відкрилося поштове відділення Х’юстона.

Що було далі

Після закриття 1959 року Центрального вокзалу, в Х’юстоні відкрили новий на заміну, причому цього ж року. Коли заснували велику компанію Amtrak (національна пасажирська залізнична компанія США), станція Х’юстона перейшла під її управління. З того часу залізницею Х’юстона пересувалися в основному поїзди Amtrak. Але 1974 року компанія скасувала всі поїзди, залишивши лише один – Sunset Limited. Він курсує між Лос-Анджелесом та Новим Орлеаном, проїжджаючи Х’юстон.

У нашому світі цей поїзд продовжує прибувати на станцію Х’юстона і перевозити пасажирів в інші міста.

Водночас конкуренцію потягу складають міжміські автобуси Х’юстона: вони частіше приїжджають і їдуть, тим самим надаючи можливість виїхати з міста рано-вранці, і повернутися того ж дня ввечері.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.